ОП’ЯНІННЯ (EBRIO)
Розмаїтими пляшками
стіл заставлено рядами, —
на полицях під стіною
жовті бутлі з рідиною
та зеленкуваті,
вже старі, пом’яті,
ваблять, щоб налити
і ковтками пити,
споживати без відмови
те питво готове,
жовте і зелене,
ще й вино червлене
по-сватівськи пити,
щоб були ми квити.
диво зрю в кутку уроче —
чоловіче чи жіноче
там єство, мов кінь, регоче,
шкіриться чутливо
те привабне диво,
дригаються ноги,
але я вже змоги
стегон бачити не маю,
хоч тебе кохаю
прагну, мов богині,
я тебе нині
ніжно торкнутись,
лягти, забути
правду облудну
пауза
нудно
З есперанто переклав Петро ТИМОЧКО
tradukis Petro Timochko